Звичайна фазенда

Згодом «фазендою» стали iменувати i просто шматок землi, на якому «вiдпочивали» трударi, i хату в селi, i «класичнi» дачi. Розвиток приватного господарства в Українi досяг таких меж, що нинi «фазендами» обзавелися, за найскромнiшими пiдрахунками, до 6 мiльйонiв сiмей! Але бажаючих поповнити армiю дачникiв не поменшало. То скiльки зараз коштує задоволення бути ближче до землi та подалi вiд мiста?
 
Поблизу столицi набуває небувалих масштабiв розбудова котеджних мiстечок. Заможнi кияни зводять власноруч ну прямо замки, або ж купують «середньостатистичний» будиночок з усiма зручностями. Для дач характернi дещо iншi умови – зручностi «у дворi», хатинка – скромненька, а на цiну найбiльше впливають, як правило, наявнiсть транспортного сполучення.
 
Ринок «фазенд» вирiзняють декiлька чинникiв. По-перше, покупцями здебiльшого виступають люди небагатi, навiть просто незаможнi. По-друге, серед продавцiв вкрай рiдко зустрiчаються спекулянти-перекупщики. Всiм вiдомо, на жаль, що село в Українi поступово вимирає. Переважна кiлькiсть мешканцiв сiл – люди похилого вiку. Їхнi дiти, онуки, якi звикли до мiського життя i не хочуть пiсля смертi батькiв тримати дiлянку в селi, продають сiльськi «фазенди». Буває й iнакше. Велике пiдприємство, як правило державне, купує (або має у своїй власностi) чималий «шмат» землi, який розпайовує мiж своїми працiвниками, що виявили бажання мати мiсце чи то для вiдпочинку, чи для вирощування власних «картопельки», «огiрочкiв», «помiдорчикiв» тощо. А вже тi у свою чергу обирають – скiльки з тої дiлянки видiлити пiд зведення невеликої хатки, а чи може все «засадити-засiяти».
 
Щодо цiн, то на ринку дач Київської областi вирiзняються декiлька чинникiв. Насамперед, це вiддаленiсть вiд столицi: чим далi – тим дешевше. Хоча рiзниця, як з котеджами та просто земельними дiлянками, тут не така разюча. Наприклад, схожi дачi у Обухiвському районi та Яготинському у вартостi можуть рiзнитися на 30-50%. З початку року, на вiдмiну вiд цiн на столичну нерухомiсть та землю навколо столицi, динамiка цiн по дачам не набула таких шалених темпiв. Зростання вiдбувалося, але в межах 10-20%, у деяких мiсцевостях вiдсутнiсть попиту зумовила навiть зниження цiн, а в приблизно половинi пропозицiй – «повна нерухомiсть». Середнi цiни по пропозицiям на «звичайнi» фазенди виглядають наступним чином:
 
Зростання вартостi «фазенди» з початку року спостерiгалося лише у «перспективних» районах, до того ж вони є й такими, де пропозицiя щороку падає. Наприклад, це Обухiвський район (вiд $4501 до $5023, +11,6%).
 
Як уже зазначалося, не останню роль грає транспортне сполучення. Зупинка електрички, прямий автобус чи маршрутка пiдвищують вартiсть дачної дiлянки iстотно. Зараз з цим нiби нема проблем, хоча iснують села на Київщинi, куди жоден вид транспорту «не добирається». I що характерно – саме там найбiльше бажаючих продати свої «фазенди».
 
Iнфраструктура не вiдiграє значого цiнового впливу. Все необхiдне дачники i так привезуть з собою. Тому магазини-бари-лазнi їм поблизу не потрiбнi. Це розумiють i продавцi, тому у вiдповiдних оголошеннях не акцентують на цьому увагу. А ось iншi чинники, як то проведений газ, електрика – це вже зовсiм iнше. Дача з газом i без нього в цiнi може рiзнитися вдвiчi. Якщо люди купують «фазенду» з побудованою хатою, то звертають увагу на її вiк, якiсть, загальний стан. Якщо ж їхнє перебування на дачi не обмежується садiнням картоплi, а передбачає перебування там всiєю сiм`єю, на вихiдних або навiть протягом лiтньої вiдпустки, то криниця, льох, сарай також можуть бути тим аргументом, який остаточно схилить їх до купiвлi саме цiєї пропозицiї, де все перераховане в наявностi.
 
«Нашi люди» не були б нашими, якби не звертали увагу на сусiдiв. Особливо це стосується старшого поколiння. Такi покупцi цiкавляться, з ким їм доведеться дiлити мiсце пiд сонцем. Чи вони часто навiдуються? А скiльки у них дiтей? А чи мають вони машину? Невже вiн (вона) працює лiкарем? Такi та подiбнi питання часто доводиться вислуховувати агентам вiд покупцiв.
 
Рiелторам доводиться зустрiчатися i з iншим родом питань. Так само люди «поважного вiку», здебiльшого, можуть поцiкавитися, чи буде у них можливiсть придбати свiже молоко, яйця та iншi продукти «сiльського виробництва». Що ж, цiлком нормальне бажання. I з точки зору «домашнє – смачнiше», i у планi цiни (якщо домашнi яйця у столицi коштують дорожче на 2-3 гривнi, нiж «маркетовi», то в селi їх можна придбати навiть дешевше, нiж на ринку. А молоко – всього за 5-6 гривень за «трилiтровий бутильок»).
 
Таким чином переваг мати «домiк в дєрєвнє» - безлiч. А кожен бажаючий придбати «фазенду» знаходить для себе якусь особливу, неповторну, яка буде стимулювати до пошукiв вiдповiдної пропозицiї. I вона ж, ця особлива перевага, дозволить вчасно зупинитися при торзi, щоб продавець не передумав продавати «ну дуже нахабному покупцю».
 
Юрiй Самсон