Гроші, як у 2009, нам просто не дістануться

04.02.2012 09:10  1 комментарий

Гість програми " Думка експерта" на телеканалі UBR - екс – міністр фінансів України Віктор Пинзеник.

- Йдуть переговори з МВФ, вони – завершилися, були різні думки про те, що дадуть, не дадуть кредит. Ми вже по – факту бачимо, що грошей немає і уряд просить відстрочки до того, поки не владнає проблеми в Україні. Які проблеми нам треба владнати , на вашу думку, з точки зору людини, яка керувала фінансами в Україні і на скільки нам потрібні саме ці гроші.

- По – перше, гроші є. Коли країна укладає угоду з МВФ, то відповідна сума грошей резервується. І ці гроші гарантовано будуть виділені країні. Коли програма скасовується ці гроші можуть бути використані в інших цілях. Коли уряд бере цей кредит, він пише листа, що він пише, що він буде робити. Одним із пунктів цього листа, який підписують три особи: Голова уряду, Голова НБУ і Міністр фінансів є зобов’язання, щоквартально піднімати ціни на газ і житлово – комунальні послуги. Це – зобов’язання, яке взяв на себе уряд, яке погоджено, підтримано програмою кредитування. Тобто, це – не документ, який нав’язав хтось комусь. Це – документ, який підписали з українського боку. МВФ уже йшов на певний компроміс, зменшивши розміри цього підвищення, але, воно ним виконано. Я думаю, у Вашингтоні зараз були не переговори, це була проба пера: а раптом дадуть. Я думаю, що ситуація 2009 року не повториться, коли просто давали гроші, бо Україні потрібні гроші.

- Тоді у Вашингтона їх було у достатній кількості…

- Ні, я б не хотів, щоб дехто думав, що це зв’язано з політичними фігурами, які на той час були. Нічого спільного з цим – не має.

- Тобто, це – теж не кредит довіри до тієї влади.

- Ні, ц не кредит довіри. Це було пов’язано тоді із ситуацією, яка складалася у Європі. Це був період розгортання кризи, і якщо б у України виникли серйозні проблеми, воно потягнуло б цілу низку проблем у Європейських країнах. Починаючи спочатку з банківського сектору цих країн.

- Які шанси, що нам дадуть гроші, програма ж не закрита, і що ми все – таки маємо зробити.

- Дадуть гроші в тому випадку, коли всі зобов’язання буде виконано.

- Якщо уряд не підвищить тарифи – нічого не буде.

- Це вже - питання довіри. Нажаль, є підстави у кредиторів до не довіри. Бо, їх – обманювали. Їх обманювали у 2009 році. Подібні процеси недовіри існують і зараз, і тому, я думаю, до виконання цих умов відновлення програми не буде. Дуже важливо, щоб програма не була зупинена. Чому. Я чую заяви про те,що МВФ – це – прапорець, за яким підуть інші гроші. Справа не тільки в прапорі, Україна реально потребує грошей. Порівняно з піковим значенням валютних резервів, порівняно з минулим роком Україна втратила 7 мільярдів доларів. І поки, що не має перспектив очікувати, що з валютними резервами ситуація буде доброю. Зобов’язання, які має Україна значно більші, ніж резерви, які вона має. Тим більше, ситуація з торговельним балансом не поліпшується, тому країні дуже важливо отримати цей кредит. Але, я не хотів би зводити проблему до того, що треба влізти в борги.

- На що конкретно мають бути потрачені такі гроші. Для чого вони Україні.

- Класичне, і для цього створений МВФ, вони видавали завжди НБУ. Тобто, їх призначення – закриття дефіциту балансу зовнішніх платежів, платіжного балансу. В 2009 і 2010 році були відхилення від цієї норми вперше. МВФ частково давав гроші на покриття дефіциту бюджету. Я думаю, що в майбутньому Валютний фонд вернеться до першовитоків, до того, для чого він був створений і отримувачем коштів завжди буде Національний банк України. Бо його призначення – поповнення чи утримання міжнародних валютних резервів, які вкрай важливі для сталого функціонування економіки. Резерви потрібні для того, щоб гарантувати стабільність. Стабільність в притоках грошей, інвестиціях і так далі. Резерви потрібні для того, щоб вони не були потрібними.

- Україна почне видобувати золото для поповнення золотовалютного резерву НБУ, це – добре чи погано.

- Для мене зовсім не зрозуміло, чому цими питаннями займається НБУ. Це – не повноваження НБ і цими питаннями має займатися уряд.

- Це не схоже на друкарський станок свого роду. Тільки золотий. Не вистачає золота , так давайте будемо його копати.

- Думаю, у багатьох складається ілюзія, що це золото падає з неба. Це золото добути треба, і воно коштує і не мало коштує. Питання ж не втому, щоб мати золоті речі. Їх НБ може купити. Хай купить долари. Є проблема з ресурсами для придбання і доларів і золота.

- Багато політологів говорять про те, що українська влада не йде на зустріч МВФ і не виконує умови через те, що наближаються парламентські вибори, мовляв не розумно до виборів робити не популярні кроки і підвищувати тарифи для населення. На вашу думку, яка причина того, що Україна не виконує цих зобов’язань.

- Для мене трохи дико це чути. Бо, виявляється, що нам хтось нав’язує і ми це зробим і нас дотиснуть. І коли люди подалі будуть от виборів. Питання, воно потрібно Україні чи ні. Безглуздо говорити про будь- який тиск, якщо ми не розуміємо: цей крок нам потрібен чи комусь іншому. Коли ми говорити про причини нинішніх стосунків, я забув сказати важливу річ. Ми бачимо, у світі дуже зараз потрібні гроші. Багатьом країнам. У всіх країн вимагають жорстких дій, ми це бачимо: по Греції, Італії, Іспанії. Як в цих умовах МВФ дасть комусь гроші, Україні, коли та не виконує зобов’язання а з інших країн вимагають дуже жорстких дій. Такого не буде, це – політика подвійних стандартів. З другого боку, я хотів би наголосити, що, враховуючи процеси, я4ких потребують інші країни і заяви МВФ,т там потреба в грошах є. Якщо програма буде скасована, то ці гроші із задоволенням розподілять з поміж інших споживачів.

- Чи є Україна для Європи або Америки надійним кредитовіддавачем.

- Україна була у свій час у числі країн з прекрасними показниками заборгованості. Мало хто міг похвалитися боргом менше 13% ВВП. Це – дуже низький борг. Мало яка країна мала дефіцит бюджету на рівні 1 – 1, 5% ВВП і країна мала наростаючі валютні резерви. У 2005 році, я від імені уряду україни позичав на європейському ринку гроші під 4, 95% річних. Чому, бо для цього були умови. Це не тому, що я позичав, не тому, що в країні була помаранчева революція, відповідні умови були. Україна не може похвалитися гарним боргом. Особливо, темпами його росту. І минулого року зявилась нова тенденція, я не очікував, що вона так швидко проявиться:великі труднощі з обслуговуванням уже існуючого боргу. Уже не проблема поточного дефіциту стала ключовою, а як повернути, обслужити старі борги. На зовнішніх ринках позик не бачимо, ми чуємо про якісь спроби добувати золото, чи щось подібне. На внутрішньому ринку є проблеми, але, цьому є причини. Якщо їх не забирати, неможливо говорити, що ринок буде відкритий для необхідних Україні позик.

- Якщо в таких країн, як Греція, Італія і навіть Франція – труднощі з поверненням боргу..

- По Франції, я б не сказав, що там – труднощі з поверненням. Ціна запозичень виросла. Ризики виросли. Але, у Франції не має проблем із поверненням боргу.

- Україна може опинитись ут такій ситуації, як Греція і за яких умов.

- Все можливо, як можливо й зворотнє. Із ситуації виходять, більше того, варіантів не вийти з неї в нас не має. Це – наші проблеми і вони зрозумілі. Вони лежать в першу чергу в бюджетній площині. Ми ж не чуємо, що в нас є проблеми з російською нафтою. Забули 15 років про те. Але, в нас вічна проблема газу. І кожного місяця ми слухаємо про геройські зусилля уряду, який розрахувався за газ. А за нафту, бензин. Цей ринок повністю врегульований.

- Лівія може припинити поставки у Європу пального і МВФ заявив про те, що може підвищитися на 20 =- 30% ціна нафтопродуктів у світі. Формула газу прив’язана до світової ціни нафти. Чи може це через півроку вплинути на вартість га-зу і для україни.

- Звичайно, за тим контрактом, який існує, там є певна витримка, веде до подорожчання цін. Але, самий головний ресурс, який має Україна – енергозбереження. Але цей інструмент не працює, коли не працюють економічні важелі. Економіка не допускає віртуальних дзеркал, вона потребує реальних речей. Ми в кінцевому рахунку платимо 500 доларів за газ. Тільки платимо через пень колоду. Воно робиться не прямим чином. Бюджет – все одно наші кошти, тільки потім не доотримують пенсії, зарплати вчителі . І більшість ресурсів розподіляють на користь не бідних людей. Бо більше ресурсу потребують якраз багаті а не бідні люди.

Інтерв'ю брав Віталій Дячук.

Виталий Дячук