Нинi на Київщинi ажiотаж навколо землi 

Виникають вони i через те, що земельна комiсiя не встигає розглядати усi питання, яких накопичується дуже багато. На засiданнi земельної комiсiї атмосфера, зазвичай, важка, пiд дверима чекає своєї черги чимало запрошених, кожному iз яких фахiвцi дають вiдповiдi (хоча не завжди i втiшнi для людей) та поради. Та, на жаль, не всi тi, хто прийшов на комiсiю, сподiваючись пройти хоча б один етап «земельної тяганини» шляхом отримання дозволу (чи навпаки заборони), повертаються додому з результатом. Як наслiдок, не всi питання потрапляють на сесiю мiської ради, а людське незадоволення зростає.

 

Проте, як з’ясувалося, шляхiв вирiшення цiєї проблеми на сьогоднi «на горизонтi» поки що не видно. Про це та труднощi у роботi комiсiї «Вiстям» розповiв її голова при Бориспiльськiй мiськiй радi Павло Ляшенко.

 

«Земельна комiсiя попереднього скликання засiдала один раз на мiсяць, а наша це робить чотири рази, — повiдомив голова. — Часто буває так, що комiсiя працює iз 16-ї години i аж до 21-ї. Ранiше, щоб було швидше, намагалися розглядати документи без присутностi громадян, але одразу виникло багато скарг на кшталт «Чому того документи розглянули, а мої нi?» Тому нинi розглядаємо питання за участю громадян. Справа в тому, що зараз потрiбно на кожну земельну дiлянку представляти велику кiлькiсть необхiдних документiв.

 

Бiльшiстю питань, якi сьогоднi розглядає наша комiсiя, повинен займатися земельний вiддiл при мiськвиконкомi. Але, на жаль, працiвники вiддiлу цим займатися не встигають, а тому робимо це разом. Чому виникає така велика кiлькiсть земельних питань? Дуже просто: 10 рокiв цi дiлянки були нiкому не потрiбнi. А сьогоднi, коли цiна на них зросла, вiдповiдно збiльшилася i кiлькiть зацiкавлених мешканцiв. Бiльше того, аби людина брала дiлянку лише пiд забудову, цих питань було б у 10 разiв менше.

 

Зазначу, що на одному засiданнi земельної комiсiї буває по 150 питань! У Борисполi у свiй час була видiлена велика кiлькiсть дiлянок, але мало хто зараз будується на них. Люди або продають, або просто на них садять городину. А видiлялася ж дiлянка пiд забудову.

 

Та, на жаль, за нашими законами це контролювати ми не можемо. 1,5 року ми взагалi не видiляли земельних дiлянок, i ось нещодавно почали видiляти лише на землях батькiв. На сесiї було прийнято рiшення провести iнвентаризацiю усiх вiльних земель у Борисполi. Це справа не одного дня. На її проведення треба буде видiлити з мiсцевого бюджету чималу суму коштiв. Ця програма дасть можливiсть бачити, де можна нарiзати вулицi, провулки, окремi земельнi дiлянки. I тiльки пiсля iнвентаризацiї знову розпочнеться видача земельних дiлянок людям.

 

Сьогоднi у земельної комiсiї найбiльше труднощiв виникає не так через велику кiлькiсть саме земельних питань, як через те, що сюди люди звертаються як до третейського суду — розiбратися у земельних сварках на побутовому рiвнi. Це тодi, коли необхiдно цивiлiзовано звернутися до суду. Ось такi питання займають багато часу i нервiв, дуже вiдволiкають.

 

А щодо вирiшення цiєї проблеми, то навiть якщо у земельну комiсiю посадити усiх 48 депутатiв, а земельному вiддiлу дати 50 працiвникiв, вони все одно не встигатимуть iз роботою. Бо це — об’єктивна ситуацiя, яку просто треба перечекати. Межi мiста не безмежнi. Колись-таки ця земля закiнчиться, i, можливо, земельна комiсiя тодi просто буде не потрiбна.