Кому «світить» земельна ділянка в Києві? 

Тож аби прояснити ситуацію, я звернулася до заступника начальника Головного управління земельних ресурсів КМДА Андрія Тарнопольського.

– Із 83600 гектарів загальної площі міста 2400 нині вже зайняті індивідуальним житловим фондом, 30 000 гектарів складає державний лісовий фонд, 1200 – колективні сади, – почав розповідати пан Анатолій. – Не слід також забувати і про сільськогосподарські підприємства. Отже, вільної землі в Києві не так багато. Але безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам триває давно і є чимало прикладів використання цього права. Передовсім слід визначити справді вільну ділянку. Тут може виникнути чимало засторог: і з боку, приміром, санепідемстанції, і міських інженерних служб – наприклад, під землею прокладено важливі для міста комунікації, пошкодження яких може призвести до аварії тощо.

 

Та коли ділянку вже обрано і громадянин переконаний, що не помилився, можна переходити й до наступного етапу.

 

– Відповідно до Земельного кодексу України, який набув чинності з 1 січня 2002 року, Київська міська рада ухвалила відповідне положення, згідно з яким громадянин має подати до Київради клопотання про отриману власність земельної ділянки.

 

 

– Законом передбачено, що у тому клопотанні слід вказати адресу, за якою знайдено ділянку. Спеціальної ж інстанції, яка б давала інформацію про вільні землі, в Києві немає. Отже, коли людина має бажання бути власником, то повинна, як мовиться, сім разів відміряти. Далі клопотання опрацьовується в Головному управлінні земельних ресурсів, де по кадастру перевіряється – вільна ця ділянка чи ні. Якщо так, то ми готуємо відповідні запити до санепідемстанції, управлінь екології, архітектури та будівництва. Коли всі позитивні чи негативні висновки отримано, наше управління направляє документи на складання проекту відведення у землеупорядні організації. Саме з ними громадянин укладає угоду.

 

Коли ж проект відведення готовий, готується проект рішення Київської міської ради. Навіть коли висновки негативні, все одно їх розглядає постійна комісія Київради і рекомендує для розгляду на сесії – ухвалити чи відмовити.

 

– Скільки ж часу може зайняти вся ця процедура?

 

– Відповідно до законодавства, всі висновки збирає замовник. Ми направляємо запити, а майбутній власник відпрацьовує з цими службами всі питання. Головне – висновки, бо решта питань вирішується достатньо швидко. Термін у проекті встановлюється відповідно до угоди. Це може бути місяць. Проект рішення готується тиждень. Постійна комісія Київради збирається щотижня і на найближчу сесію виноситься це питання.

 

– Людина може приватизувати земельну ділянку один раз за одним цільовим призначенням. Немає обмежень у кількості. Можна подавати безліч заявок, поки не використаєш своє право власності. Ось, наприклад, до мене на прийом прийшов чоловік, який одночасно подав три заяви на різні земельні ділянки. Ми вже направили запити щодо них: може, один виявиться щасливим.

 

 

– Безумовно. Щомісяця Київрада ухвалює рішення про надання земельних ділянок у власність, також – про приватизацію індивідуальної житлової забудови, садових ділянок. Тобто щасливчиків вистачає.

 

 

– До 2002 року ці роботи фінансувалися з міського бюджету, а з введенням нового законодавства Київрадою були затверджені кошториси, які й дотепер залишилися майже незмінними (лише з індексацією, яку здійснює Держбуд). Отже, проект відведення коштує близько 800-900 гривень. Для порівняння: для юридичної особи – 12-15 тисяч.

 

Після того, як проект затверджено Київрадою і земельна ділянка передана у власність, необхідно здійснити роботи із встановлення її меж, тобто встановлення межових знаків. Це дуже відповідальний момент, бо йдеться про межу власності. А ми ж чудово знаємо безліч прикладів, коли за грушу чи яблуню можуть повбиватися. Отже, ця робота коштуватиме приблизно 800 гривень. У цю суму входить і виготовлення державного акта на право власності на землю. Більше громадянин нічого не платить.

 

 

– У нас не буває абстрактної власності. Якщо не зводить будинок, значить не за цільовим призначенням використовує землю. І за рішенням суду влада може позбавити громадянина права власності.

 

– Хто за цим наглядає?

– У першу чергу, наше управління, що здійснює моніторинг. Є в нас і районні відділи, і власна інспекція, яка перевіряє земельні ділянки. У старому Земельному кодексі час, упродовж якого мають побудувати житло, складав до 2 років. Майже не зазначено цей термін в новому. Як там не було б, але громадянин має сплачувати податки. Тому може закласти землю у банк для отримання кредиту на будівництво. Також має право продати цю землю, але, безумовно, за цільовим призначенням, згідно якого набуто право власності. Цим самим і створюється ринок.

 

 

– Це дуже складне питання. Залежно від того, в якій частині столиці знаходиться ділянка, чи є там метро, чи є водопостачання, енергопостачання, чи розташовані поряд підприємства.

 

– Так. Зараз почали готувати експертні оцінки з продажу земельних ділянок трьох сіл, що ввійшли до складу столиці, – Бортничі, Троєщина, Жуляни. Там є ділянки, які надавалися великою площею і тепер господарі кажуть: дайте нам те, що ми мали, а не позбавляйте. Київрада вже прийняла рішення, згідно з яким цим людям надаватимуться ділянки, але для іншого призначення – садівництва тощо.

 

Крім того, у Києві є масиви, де ще 1945 року надавалися земельні ділянки, скажімо по 12 соток. А законом передбачено приватизовувати тільки 10. Тож їх громадянин отримує безоплатно, а дві сотки – викуповує.

 

 

– Експертною оцінкою. Можливо, трохи пізніше вже можна буде про це говорити, бо ми тільки-но розпочали цей процес. Ціни на земельні ділянки дуже різняться. Причина – знову ж таки у розташуванні, наявності певних критеріїв.

 

 

– Ми дуже задоволені, що у такий спосіб розпочали продажу земель. Адже, як на мене, він – найпрозоріший. Що отримує переможець? Перш за все, – економить рік біганини по всіх інстанціях. Аукціон заплановано проводити у перший і третій вівторок кожного місяця.

 
Ірина Малиш

 

Источник: Вечірній Київ

Подписаться на рассылку