| |||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||
У 2002 р., перебуваючи в Німеччині, я побачив будинки, що до болю нагадували наші «хрущовки» - темно-сірі, майже чорні п’ятиповерхівки, з мозаїчними панно на фасадах, що прикрашали головну вулицю колишнього Східного Берліна. Першою реакцією було обурення - до якого ж абсурду можна дійти, копіюючи у всьому старшого брата. Проте, з’ясувалось, що все якраз з точністю до навпаки: це в СРСР взяли на озброєння досвід східних німців з індустріального домобудівництва, що розпочалося в НДР на початку п’ятдесятих. Кажуть, нині на таке житло в Німеччині утворилися черги: студенти, молодята, одинокі прагнуть придбати або взяти в оренду квартири в реконструйованих економічних будинках. У Росії ситуація протилежна – там з «хрущобами» борються з такою ж завзятістю, як і з неслухняними олігархами – «викорчовують на корню». До 2020 р. жодної п’ятиповерхівки, спорудженої наприкінці 50-х – на початку 60-х років, не має лишитися на території Москви. Вже замислились навіть над проектом пам’ятника «хрущовці» (в Росії це не в дивину: спочатку безжально знищити, а потім урочисто відкрити монумент, причому роблять це одні й ті ж самі люди). Але найоригінальніше, як завжди, вчинили в Україні: вирішили не реконструйовувати, не зносити «хрущі», а просто прийняти відповідний Закон. Дарма, що механізму, коштів та й, за великим рахунком, бажання тут немає – в нас давно зрозуміли, що головне не дія, а гасло (деякі, особливо довірливі, мешканці «зносимих» будинків уже спакували валізи і терпляче чекають від влади обіцяного нового житла). Причому, вимальовується закономірність: чим довше, болісніше і гучніше приймається документ, тим більший від нього «пшик». Не те, що раніше: 4 листопада 1955 р. вийшла Постанова ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про усунення надмірностей у проектуванні і будівництві» (всього кілька сторінок тексту і лише 14 пунктів самого рішення), а згодом ще одна (від 31 червня 1957 р. «Про розвиток житлового будівництва в СРСР») - і протягом декількох років величезна країна докорінно змінилась. Було збудовано мільйони квадратних метрів житла, йшло масове переселення людей із сільської місцевості у великі робітничі міста, самі міста, втративши індивідуальність, стали схожими одне на одного, створювалась мережа проектних інститутів, домобудівних комбінатів, професія архітектора стала практично непотрібною, бо все споруджувалось за типовими проектами – житлові будинки, дитсадки, школи, кінотеатри, кафе, заводські цехи, будинки культури, райкоми партії… Зводити швидко, багато та дешево – от умови, які висунула КПРС проектувальникам та будівельникам, але не пояснила, як поєднати естетику з дешевизною, технологічність із зручністю, різноманітність із масовістю. Спочатку намагались експериментувати, тож з’явилось аж 25 проектів житлових будинків. Серед них були безкаркасні системи з вузьким (2,6 м) і широким (6м) кроком поперечних несучих стін, з трьома поздовжніми несучими шлакобетонними стінами, з неповним каркасом, з несучим поперечними стінами, з об’ємних елементів заводської готовності. Матеріал, з якого споруджували житло, також різнився: цегла, дрібні та великі цегляні блоки, великі панелі, вібропрокатні панелі, керамзитобетонні монолітні блок-кімнати… Потрібно ще й зважати, що деякі будівлі розраховувались на 25 років експлуатації, а деякі – на 50. В 1963 р. замість 25 серій було залишено 8, та й вони через кілька років були зняті з виробництва, давши дорогу 9-16-поверховим спорудам. Отже, перший етап індустріального домобудівництва, коли зводилось малоповерхове житло, тривав у Києві якихось шість-сім років, а залишив по собі тисячу типових будинків, у яких досі проживають сотні тисяч типових радянських людей. Зруйнувати ці споруди можна, а от змінити свідомість їх мешканців – навряд чи. У цьому, напевно, й полягає велич і жах минулої епохи.  Олександрівська Слобідка (вул.Білгородська)  Відрадний (вул.Героїв Севастополя)  Воскресенка (вул.Карбишева)  Чоколівка (вул.Волинська)  Чоколівка (вул.Мартиросяна)  Вітряні Гори (вул.Краснопільська)  Куренівка (вул.Мукачівська)  Дарниця (Харківське шосе)  Нова Дарниця (вул.Поліська)  Відрадний (вул.Дегтярівська)  Комсомольський масив (вул.Юності)  Лісовий масив (вул.Мілютенка)  Олександрівська Слобідка (вул.Олексіївська)  Дарниця (вул.Каунаська)  Сирець (вул.Ольжича) ІГОР ОДНОПОЗОВ, Спілка фахівців з нерухомого майна м.Києва, за сприяння фірми «Проект-2» Фотозйомку здійснено у грудні 2006 – лютому 2007 рр.
| |||||||||||||||||||||||||
| Добавить комментарий | |||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
ЛІГА.Новости:
УБР.Новости:
АСН(р)У