| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
Купити собi житло у Львовi нинi не може практично жодна чесна людина. За рiзними пiдрахунками дефiцит житла у нашому мiстi становить вiд 2 до 7 мiльйонiв квадратних метрiв, а постiйне подорожчання житла у мiстi Лева стало звичайною нормою життя. Цiна на житло у Львовi (як i загалом по Українi) залежить вiд району розташування та стану будiвлi. Наразi рекордна цiна у Львовi - площа Галицька. Там комерцiйна нерухомiсть коштує 10 тисяч у. о. за метр квадратний, та житлову нерухомiсть - 2 тисячi у. о. Саме такi цифри нещодавно оприлюднив директор департаменту мiстобудування мiськради Андрiй Павлiв. За його словами, середня цiна на землю - 350 гривень (на аукцiонi), на вторинному ринку вже доходять до 5 тисяч гривень за метр квадратний. Чому ростуть цiни i хто тому винен? Стимуляторiв для пiдвищення цiн на житло достатньо. Спектр цих причин широкий - вiд росту добробуту i, вiдповiдно, збiльшення купiвельної спроможностi населення до злочинної змови будiвельникiв, рiелтерiв i навiть регiональної влади. У зв`язку з незначним, але все ж пiдвищенням як номiнальних, так i реальних доходiв населення, збiльшується кiлькiсть охочих придбати житло (особливо в кредит). Вiдтак, пiдвищення попиту на житло спричиняє i рiст цiн на нього. Водночас не менш важлива причина - недостатнi обсяги будiвництва. Рiст пропозицiї не встигає за збiльшенням попиту, що створює передумови для вiдповiдної цiнової динамiки. Цi причини об`єктивнi i всiм зрозумiлi. Проте, є й iншi причини. Просто багато хто з нинiшнiх покупцiв квартир i будинкiв зовсiм не мають потреби в полiпшеннi своїх житлових умов i не збираються жити в придбаних апартаментах. Чи не половина випадкiв купiвлi житла здiйснюється сьогоднi для наступного перепродажу! I бiзнес такий фiнансово виправданий, адже в середньому цiна на житло у Львовi зростає кожного року на 40-45%. А коли порiвняти цю величину прибутковостi з депозитними ставками вiтчизняних комерцiйних банкiв (навiть у гривнях ви не зможете розмiстити свої грошi на депозитах бiльше, нiж пiд 16-17% рiчних, а в доларах США - не бiльше 11-12%) - у рiзницi приведених вiдсоткiв i прихована розгадка. Вкладання грошей у нерухомiсть стало в останнi роки кращим способом не просто збереження своїх заощаджень, а й їхнього iстотного приросту. Водночас iншою причиною є те, що багато житлових примiщень переводять у нежитловi, особливо у центральнiй частинi Львова. Пiд офiси переобладнують цiлi поверхи та будинки. За таких умов навiть мрiяти про зменшення цiн на житло не варто. Окрiм цього, за версiями самих забудовникiв, недосконалiсть дозвiльної системи збiльшує вартiсть житла на 25%. I лише за умов досконалого законодавства, на їхню думку, можна буде стабiлiзувати ринок житла i навiть знизити цiни. Чи можливе зниження цiн на житло у Львовi? Насправдi є кiлька аспектiв, котрi нинi можуть вплинути на зменшення цiни за омрiяний метр квадратний. Насамперед, як переконують фахiвцi, зниження цiн на житло можливе в разi масового житлового будiвництва. Та очiкувати цього процесу в найближчi кiлька рокiв у Львовi - дурити самого себе, бо кiлькiсть земельних дiлянок для забудови у мiстi практично вичерпана. Звiсно, можна було б провести певне розмежування цiн за рахунок рiзної вартостi метра квадратного в залежностi вiд району Львова, у якому розташована ця нерухомiсть. Та, як переконують рiелтери i доводять цiни - сьогоднi у Львовi немає непопулярних районiв, як це було ще кiлька рокiв тому. Це зумовлено розвитком iнфраструктури та комунiкацiй. Є лише бiльш чи менш престижнi райони, але цiни на нерухомiсть у них (на вiдмiну вiд бiльшостi країн Європи) рiзняться не суттєво. Тому львiв`янину доведеться викласти приблизно одну суму за квартиру однакової площi на Сиховi чи, припустимо, у парковiй зонi на Литвиненка. Що стосується законодавства - для його вдосконалення потрiбно кiльканадцять рокiв. Бо слiд провести купу громадських слухань та внести безлiч пропозицiй до профiльного комiтету Верховної Ради. Зважаючи, на коефiцiєнт корисної дiї Верховної Ради України, на це може i не вистачити нашого з вами життя. Тому маємо попит, котрий перевищує пропозицiю, маємо вiдсутнiсть вiльних для забудови дiлянок, маємо недосконалi закони. Вiдтак, маємо факт, котрий (як би нам прикро не було) слiд констатувати: нерухомiсть у Львовi дешевшати не буде, оскiльки для цього немає реальних передумов. I будуть вони ще не скоро. Зважаючи на вищеописанi чинники а також на те, що на квартирнiй черзi у Львовi перебуває понад 36 тисяч львiв`ян, дочекатися власного помешкання можна у кращому випадку на старiсть... власних внукiв. Виходом iз цiєї ситуацiї є або ж купiвля квартири у кредит, або ж будiвництво так званого соцiального житла. Молодiжне кредитування Зупинятись на специфiцi кредитування загального особливо не слiд, оскiльки це краще роз`яснять у будь-якому банку. Окрiм того, така справа потребує великої купи грошей i ще бiльшої - нервових клiтин. Вiдтак, сконцентруємо увагу на можливих дешевих варiантах кредитування. Здавалося б, крига скресла i пiсля понад пiвтора року „застою" Державний фонд сприяння молодiжному житловому будiвництву оголосив про вiдновлення видачi кредитiв за програмою часткової компенсацiї. На перший погляд, усе просто: згiдно з умовами програми, претенденти повиннi бути готовi сплатити початковий внесок - вiд 10% до 30% розмiру кредиту i мати стабiльну заробiтну плату. Розмiр часткової компенсацiї визначається поточною дисконтною ставкою НБУ, що сьогоднi становить 8,5%. Проте, Кабмiн внiс два виправлення в умови надання часткової компенсацiї. Перша з них обмежила коло здобувачiв тими, хто є на квартирному облiку. Друге обмеження стосується термiну компенсацiї - держава готова пiдтримувати молодь тiльки впродовж перших п`яти рокiв дiї кредитного договору. У нас ситуацiя виглядає так: цьогорiч лише 30 з 7 000 молодих сiмей Львiвщини зможуть отримати державний кредит на квартиру. За словами начальника Львiвського регiонального управлiння Державної спецiалiзованої фiнансової установи „Державний Фонд сприяння молодiжному житловому будiвництву" Вiктора Писаренка, на реалiзацiю обласної програми забезпечення житлом молодих сiмей на 2007 рiк iз Держбюджету видiлено 1 млн 980 тис. грн, ще по 2 млн грн - iз обласного бюджету та за рахунок бюджету розвитку Львова, а також 400 тис. грн - iз бюджетiв районiв Львiвщини. Загалом, ця сума становить лише 5% вiд потреби! I навiть зiбравши усi необхiднi документи, розраховувати на такий кредит можуть хiба найбiльшi оптимiсти. Адже кандидатiв на участь у програмi вiдбирає комп`ютер за рейтинговою системою балiв: учасником програми може стати молода сiм`я, сумарний дохiд якої є бiльшим 2,5 тис. грн на мiсяць, а вiк її членiв не перевищує 36 рокiв. Квартири пiд цю програму пiдбираються виключно в новобудовах, середня вартiсть одного помешкання - 200 тис. грн. Проте, обнадiювати у цiй ситуацiї може хiба факт, що з липня цього року на Львiвщинi обiцяють вiдновити програму компенсацiї вiдсоткiв через банки при купiвлi житла в кредит. Учасниками цiєї програми може стати близько 100 молодих сiмей. Соцiальне житло Iншим виходом зi складного „квартирного питання" може стати i практика надання соцiального житла. Офiцiйно соцiальне житло у розвинених країнах - це житло, яке будується на землi мiста, коштом мiста i здається в оренду, а не вiддається у власнiсть без оплати. Окрiм цього, соцiальне житло має бути малогабаритним (аби мiськрада вiддавала його в оренду без права приватизацiї). Здавалося, б нiчого архiскладного. Але, як звично, у нас i тут „халепа" у законодавствi - лише у 2008 роцi обiцяють на законодавчому рiвнi визначити саме поняття „соцiального житла". Невiдомо також, якою буде й цiна соцiального житла у Львовi. У тiй же Польщi роками успiшно будують мунiципальне житло. А нашим забудовникам будувати таке житло просто не вигiдно. Величезнi будiвельнi компанiї зацiкавленi будувати виключно дороге житло - котеджi, фешенебельнi будинки (знову ж таки спрацьовує магiчна залежнiсть пропозицiї вiд попиту). Та й прибуток чималий - подейкують, тодi забудовник має 300% рентабельностi. Замiсть висновку. Згiдно статистики, в процесi першого року подружнього життя молодi сiм`ї найчастiше розпадаються з причини вiдсутностi належного житла. Адже, як свiдчать дослiдження, аби купити квартиру, сукупний доход української сiм`ї має становити $100 тис. на рiк, а щоб придбати у кредит приватний будинок у передмiстi - треба заробляти не менше $4 тис. на мiсяць кожному дорослому члену родини. Тому ми повернулися до того, звiдки й починали: купити собi житло у Львовi нинi не може практично жодна чесна людина. Ольга Кулик
| ||||||||||||||
Комментарии посетителей: | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Добавить комментарий | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
ЛІГА.Новости:
АСН(р)У